Березовий сік – чарівний напій. Коли збирають? Як правильно добувати? Користь березового соку. Фото | Консервування

Березовий сік, або березовиця, як його називають у народі, з давніх-давен славився своїми цілющими властивостями — це екологічно чистий, смачний, цілющий, освіжаючий прохолодний напій. Цілющий секрет у тому, що навесні береза вихлюпує у листя всі життєві сили, які накопичувала протягом зими.

Зміст:

• Коли збирають березовий сік?
• Як правильно видобувати березовий сік?
• Користь березового соку
• Як заготовити березовий сік у користь?

Коли збирають березовий сік?

Березовий сік збирають поки не розпустилися клейкі листочки (приблизно за місяць до появи листя і цвітіння, в період танення снігу), у беріз починається рух соку, званий «плачем берези». Протягом 15-20 днів береза дає нам свій солодкий сік.

Як правильно видобувати березовий сік?

Варіант 1: Отвір у стволі

Якщо покопатися в бібліотеці чи інтернеті, відшукуючи правила збирання березового соку, то загальні рекомендації будуть ставитись приблизно до наступного. Сік слід збирати (фахівці називають цілеспрямований видобуток березового соку підсочкою) з дорослих дерев з добре розвиненою кроною та стовбуром не менше 30 см у поперечнику. При цьому в корі свердлиться невеликий отвір (канали) діаметром до 2 см, залежно від діаметра дерева на ньому роблять від одного до чотирьох отворів, і від нього відводиться трубочка або бляшаний язичок, яким березовий сік потрапляє в посуд, що прикріплюється на дроті або мотузці.

Важливо! Після закінчення збирання березового соку ранку закривають дерев'яною пробкою і заліплюють садовим варом, воском, глиною або пластиліном. Це потрібно для того, щоб запобігти попаданню через насічку хвороботворних організмів, які можуть спричинити загибель дерева.

Ось тільки спосіб збирання березового соку, який всюди описується, ми майже ніколи не застосовували. По-перше, зробити так, щоб сік тік тільки по трубочці або жерстяному жолобі, досить проблематично, часто більшість стікає по стовбуру повз. По-друге, не завжди вдається прикріпити пляшку або банку таким чином, щоб краплі потрапляли всередину, а якщо це і вдається, то нерідко, коли в посуді набереться трохи соку, вона зміщується під його вагою, і березовий сік вже не потрапляє в шийку. По-третє, доводиться робити під отвором трикутний язичок з берести, завдяки якому можна уникнути втрат соку, і сліди від цих дій залишаються надовго, якщо не назавжди, спотворюючи стрункі білоствольні берези.

Мало того, якщо слідувати інструкції і пробурити дірочку не більше 2 см, то вже через пару днів березовий сік буде текти набагато повільніше, ніж на початку ушкодження. І тут два виходи: або збільшити отвір у діаметрі, або робити новий. І те, й інше нам бачилося не бажаним, тому цей спосіб у нас не популярний. Іноді мені доводилося зустрічати в березових лісосмугах пляшки підвішені на стовбурі, а над ними кілька старих і свіжих дірок або, що ще гірше, глибокі надсічки сокирою. На жаль, саме так на практиці виглядають рекомендації, поширені в літературі.

Варіант 2: Збір березового соку з гілки

Відхиливши самий незручний, згубний і не естетичний, на наш погляд, метод, ми збирали березовий сік іншим способом. Півторалітровий або літрової пляшки, в залежності від інтенсивності сокодвижения. стовбуру і ввібрав більше глюкози і фруктози - цукрів, що визначають солодкий присмак цілющого напою.

Непорушним правилом було і те, що на одне дерево ми ставили одну пляшку або максимум дві. Це забезпечувало і стабільність руху соку протягом усього періоду, і обмеження травматизму окремих найбільш «солодких» дерев. Останні найчастіше стояли окремо на якомусь добре прогріваному сонцем пагорбі. Де-не-де ще лежав сніг, і берези тільки починали відходити від зимового сну, а тут уже біг березовий сік. Молоді берізки ми намагалися не чіпати, а віддавали перевагу дорослим зміцнілим деревам.

Поблизу селищ та сіл сік краще не збирати. Не варто зайвий раз наражати на небезпеку і без того змучені увагою людей дерева. Крім того, рух соку тут завжди запізнювався, минав досить мляво і недовго. А сік дерева, що росте біля жвавої траси чи у промисловій зоні міста, взагалі замість користі завдасть лише шкоди.

І ще, на кількість збору березового соку впливає ціла низка факторів: широта, тип лісу, погода в літній та зимовий період перед підсочуванням та в період підсочування, години дня, повнота деревостою, ступінь панування дерев.

Користь березового соку

Для лікарських цілей частіше використовують два види берези – повислу та розлогу. Їх нирки, листя, сік, зола (активоване вугілля), дьоготь, що отримується сухою перегонкою деревини, ксиліт (замінник цукру для хворих на діабет, що отримується з відходів деревини), - все це широко застосовується в медицині. Березовий сік містить 0,5 - 2% цукру, до його складу входять ферменти, органічні кислоти, дубильні речовини, солі кальцію, калію, заліза, рослинні гормони, глюкоза та речовини, що мають високу антимікробну активність (фітонциди).

Щороку людина повинна вживати щонайменше 6 л березового соку. Цей цілющий напій руйнує сечові камені, ефективний при лікуванні виразки шлунка та печінки, головного болю, бронхіту, кашлю, допомагає при ревматизмі, радикуліті, артриті. Крім того, березовий сік очищає кров, має регенеруючу дію, стимулює обмін речовин, а також є чудовим дієтичним та освіжаючим напоєм. Систематичний прийом березового соку має загальнозміцнюючу та тонізуючу дію. Лікарі кажуть, що якщо випивати хоча б склянку соку на день, то зникнуть сонливість, почуття втоми, дратівливість. Взагалі, пити березовий сік у чистому вигляді – задоволення. Це приємний, освіжаючий та зміцнюючий організм напій.

Як заготовити березовий сік у користь?

На 1 л березового соку додають 125 г цукру і 5 г лимонної кислоти. Потім фільтрують, розливають у банки, пастеризують і закручують кришками. кольорі, плодах шипшини, ягодах брусниці.

Березовий квас

У дубову бочку з березовим соком опускають на мотузці мішечок з горілими скоринками житнього хліба чи сухарями. Через дві доби почнеться бродіння. Потім у бочку насипають дубову кору, ягоди чи листя вишні, і навіть стебла кропу. За два тижні квас готовий.

Є й інший рецепт. Березовий сік нагрівають до 35 ° С, кладуть у нього дріжджі з розрахунку 15-20 г на 1 літр. Закваску ставлять на 3-4 дні в холодне місце, потім розливають у ємності та консервують.

Березовий сироп

Крім квасу, зі свіжого березового соку (солодкого і трохи кислуватого на смак) можна приготувати смачний і корисний для здоров'я сироп (його можна додавати в чай або змішувати з водою). Після випарювання концентрація цукру в ньому сягає 60-70%. Такий сироп має лимонно-білий колір та густину меду. Доведено, що солодкий сироп, приготований із березового соку, не лише попереджає карієс зубів, а й навіть зупиняють його розвиток.

Автор: Василь Вишневський